Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Народився 19 жовтня 1987 року в м. Миколаїв. 2008 року закінчив Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів». Заступник командира 1-го батальйону з бойової підготовки 79-ї окремої аеромобільної бригади (м.Миколаїв). Позивний «Кіло», у зоні АТО був із самого початку, в березні 2014-го виїхав на кордон із Кримом, потім воював під Слов’янськом, Дяковим на кордоні з Росією, в аеропорту Донецька, у с.Логвинове під Дебальцевим. Трагічно загинув у рідному Миколаєві 14 травня 2015 року, похований на Центральному кладовищі, м. Миколаїв. Указом Президента України № 108/2015 від 26.02.2015 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Народився 5 липня 1988 року в м. Кривий Ріг. 2009 року закінчив Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів наземної артилерії». Командир одного з підрозділів 80-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ. Проходив службу у 80-й окремій високо-мобільній десантній бригаді. Зник безвісти 31 серпня 2014 року в бою біля Луганського аеропорту. Указом Президента України № 282/2015 від 23.05.2015 р. капітан Іванов Є. В. нагороджений за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 5 березня 1989 року в м. Київ. 2010 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями танкових підрозділів». Командир роти 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Міністерства оборони України. Військові їхали з Новогригорівки у напрямку смт Луганське ґрунтовою дорогою. Під селом Нижнє Лозове БТР підірвався на фугасі. Перебував у списку зниклих безвісті. Загинув 16 лютого 2015 року у районі Дебальцеве, похований на Лісовому цвинтарі, м.Київ. Залишилися батьки, старша сестра та дружина. Указом Президента України № 282/2015 від 23.05.2015 р. старший лейтенант Тимошенко Р.В. нагороджений за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Артем Абрамович народився в Житомирі 21 квітня 1990 року. 2011 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю "управління діями підрзділів танкових військ". Командир танкового взводу 30-ї бригади. Загинув 12 серпня 2014 року в бою під Степанівкою на Донеччині. Підрозділу старшого лейненанта вдалося підбити російський Т-72, проте в його танк потрапив снаряд. Батьки до останнього сподівалися, що їхній син знаходиться в полоні у бойовиків, як розповідали очевидці бою. Тіло загиблого героя змогли ідентифікувати лише через дев'ять місяців після загибелі. Артема Абрамовича поховали в рідному Житомирі 23 травня 2015 року на Військовому цвинтарі. Указом Президента України № 473/2015 від 13.08.15 р. старший лейтенант Абрамович А.В. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 9 вересня 1992 року в с.Олександрівка Жашківського району Черкаської області. Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2013 року за спеціальністю «Управління діями підрозділів аеромобільних військ». Остання посада — командир взводу снайперів 95-ї окремої аеромобільної бригади ОК «Південь» (м.Житомир). 20 липня 2014 року отримав 4 кульові поранення в груди. Помер під час операції в Харківському шпиталі 23 липня о 6-й годині ранку. Похований у с.Олександрівка Жашківського району Черкаської області. Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно). Неодружений. Указом Президента України № 873/2014 від 14.11.2014 року старший лейтенант Холо І.М. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 10 жовтня 1982 року в м.Чернівці. У 2004 році закінчив Львівський військовий інтститут НУ «Львіська політехніка» за спеціальністю «Апаратура радіозв’язку, радіомовлення і телебачення». Остання посада — командир взводу 3-ї батальйонної тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади ОК «Північ» у Чернівцях. Уночі 17 червня 2014 року в районі селища Металіст на околицях Луганська сепаратисти обстріляли блокпост, який контролював добровольчий батальйон «Айдар». Резервна група (перший взвод, друга рота десантного батальйону) бійців Чернівецького аеромобільно-десантного батальйону на чолі з Владиславом Файфурою виїхала на допомогу. Відбувся бій, під час якого бронетранспортер десантників був підбитий та спалений разом з особовим складом. У цьому бою Владислав Файфура загинув. Похований у с.Годилів Чернівецької обл. Залишились дружина Надія та син Дмитро. Указом Президента України № 631/2014 від 2.08.2014 року старший лейтенант Файфура В.О. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 17 травня 1991 року в смт.Покровське Дніпропетровської області. У 2014 році закінчив Академію з дипломом з відзнакою та золотою медаллю за спеціальністю «Комплекси, прилади та пристрої артилерійської розвідки». Остання посада — командир взводу 55-ї окремої артилерійської бригади (м.Запоріжжя), в/ч А1978. Загинув 29 серпня 2014 року в с.Старобешеве Донецької області при виході з «котла» під Іловайськом. Похований у смт.Покровське Дніпропетровської області. Неодружений. Указом Президента України № 838/2014 від 31.10.2014 року лейтенант Севостьянчик Д.О. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 5 березня 1989 року в м.Магдебург, Німеччина. У 2010 році закінчив Академію за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів». Остання посада — заступник командира мінометної батареї 95-ї окремої аеромобільної бригади ОК «Південь». У зоні АТО знаходився практично з початку операції — близько чотирьох місяців. Загинув 19 липня 2014 року в бою на околицях міста Лисичанськ Луганської області. В ході бою був тричі поранений. Одне з поранень у бік, не захищений пластинами бронежилета, виявилося смертельним. Похований у м.Сумина міській Алеї Слави. Неодружений. Указом Президента України № 873/2014 від 14.11.2014 року капітан Савченко М.С. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 5 березня 1988 року в м.Львів. Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2011 року за спеціальністю «Автомобільна техніка військ». Остання посада — командир автомобільного взводу (підвозу боєприпасів) роти забезпечення 24-ї окремої механізованої бригади ОК «Північ». Загинув 29 липня 2014 року. Керував автомобілем «Урал», який підірвався на фугасі. Похований у м.Львові, на полі Почесних поховань № 76 меморіального Личаківського цвинтаря. Залишились дружина Вікторія та 6-річна донька Вероніка. Указом Президента України № 873/2014 від 14.11.2014 року старший лейтенант Родич А.І. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 4 липня 1991 року в м.Черкаси. У 2012 році закінчив Академію з дипломом з відзнакою за спеціальністю «Управління діями підрозділів військової розвідки та спеціального призначення». Остання посада — командир групи спеціального призначення 3 окремого полку спецпризначення. З квітня 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на Сході України. Виконував бойові завдання щодо охорони важливих об’єктів у зоні АТО, супроводження військових вантажів, особисто брав участь у бойових діях. У вересні 2014 року з підпорядкованим підрозділом виконував поставлене завдання щодо охорони аеропорту міста Донецьк. Під час чергової спроби сепаратистів захватити об’єкт, діяв рішуче, особисто знищив мінометний розрахунок, але отримав смертельне осколкове поранення в голову. Помер 14 вересня 2014 року у м.Донецьку по дорозі в лікарню. Похований у с. Крутьки Черкаської області. Неодружений. Указом Президента України № 754/2014 від 6.10.2014 року cтарший лейтенант Подолянчук Є. П. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).