Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Народився 13 червня 1993 року в с.Угля Тячівського району Закарпатської області. 2015 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями механізованих підрозділів». Загинув 18 липня 2016 року, похований у с. Угля. Указом Президента України № 476/2016 від 27.10.2016 р. за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі старший лейтенант Цірик В.М. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 22 листопада 1994 року в с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області. Остання посада - механік-водій відділення підготовки фахівців підрозділів оперативного забезпечення 184 навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Загинув 23 березня 2017 року в районі Авдіївки. Похований у с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області. Указом Президента України № 161/2017 від 13.07.2017 р. за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдат Шматко І.М. нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Народився 13 травня 1991 року в с. Корделівка Калинівського району Вінницької області. 2012 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Управління діями підрозділів аеромобільних військ». Загинув 5 вересня 2014 року в с. Цвітні Піски, Слов’яно-сербського району Луганської області. 5.09.2014 р. приблизно о 15-55 від командира 1-ї танкової бригади позивний «Гідра» було передане по радіозв’язку розпорядження офіцера танкового підрозділу щодо здійснення висування з району «Металіст» у район «Щастя». Дане розпорядження офіцер танкового підрозділу передав в усній формі командиру роти та заступнику командира батальйону. Заступник командира батальйону визначив побудову похідного порядку: БТР-80 №123 –дозорний відділ, танк, БТР-80 №№ 125, 129, 124, 120 – основні сили. Приблизно о 16.10 – 16.15 підрозділ здійснив висування з району «Металіст» у район «Щастя». Під’їжджаючи до населеного пункту «Цвітні Піски» 16.30 – 16.40 підрозділ потрапив у засідку. По колоні вівся вогонь з обох боків зі стрілецької зброї РПГ, ПКН, озброєння БМП, озброєння танка, дорога була замінована керованими протитанковими мінами ТМ-62. Підрозділ 5-ї аеромобільної десантної роти здійснював контрзасадні дії, вів вогонь зі стрілецької зброї, РПГ, озброєння БТР-80, озброєння танка. Спочатку зайняли кругову оборону відбивали натиск противника, в подальшому проходили засаду в русі на техніці. Кількість противника складала 240-260 чоловік. Після прибуття підрозділу в район населеного пункту Щастя о 17.00 – 17.20 під час перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність БТР-80 №129, 9 солдатів отримали поранення. Юрій Пилипчук із Калинівського району разом із іншими воїнами АТО був похований як невідомий. Через два роки пошуків за допомогою аналізу ДНК його знайшли родичі та перепоховали на рідній землі. Указом Президента України № 511/2016 від 19.11.2016 р. за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, Старший лейтенант Пилипчук Ю.Ю. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 11 березня 1993 року в с. Колодяжне, Ковельського району Волинської області. 2015 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Озброєння та техніка інженерних військ». З 17 березня по 7 жовтня 2015 року проходив службу в зоні АТО у складі 30-ї окремої механізованої бригади. Командир інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти, групи інженерного забезпечення 30-ї ОМБр. Брав участь у евакуації пошкодженої техніки з переднього краю, встановлював модульні вогневі споруди на передньому краї зіткнень з противником. 22 жовтня 2015 року, коли офіцер перебував у відпустці, його серце перестало битися. Указом Президента України № 9/2016 від 16.01.2016 р. за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Старший лейтенант Остапенко О.В. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 8 січня 1989 року у Сімферополі. Закінчив Академію сухопутних військ у 2014 році за спецільністю управління діями механізованих підрозділів. Був скерований для подальшого проходження військової служби у 128 гірсько-піхотну бригаду, але чи не одразу відбув у зону збройного протистояння на Схід. Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України старший лейтенант Ольховський Г.С. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 17 лютого 1989 року в с. Лужки Жовківського району Львівської області. Загинув 30 липня 2014 року, похований у м. Кропивницький. 2010 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів військової розвідки та спеціального призначення». Командир групи спецпризначення військової частини В2336 − загинув орієнтовно 30 липня 2014 року після поранення поблизу м. Сніжне на Донеччині. Разом зі своїми побратимами спецпризначенець потрапив у засідку під час операції з порятунку пілотів збитого проросійськими терористами літака. Це сталося біля с. Латишеве 29 липня. Тоді вдалося врятуватися лише чотирьом військовим, п’ятеро хлопців загинуло. Указом Президента України № 366/2015 від 27.06.2015 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Капітан Карпа Т.С. нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Народився 9 квітня 1990 року в м. Ківерці Волинської області 2012 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Управління діями аеромобільних підрозділів». Капітан, командир третьої батальйонно-тактичної групи 80-ї аеромобільної бригади Збройних Сил України. Загинув 3 лютого 2017 року близько 00:05 години внаслідок отриманих поранень в результаті обстрілу з БМ-21 «Град» в зоні проведення АТО під Авдіїївкою, Донецької області. Указом Президента України № 28/2017 від 8 лютого 2017 року, "за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 18 грудня 1993 року в м. Хмельницький. 2014 року закінчив Військовий коледж сержантського складу Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Експлуатація озброєння і техніки інженерних військ». Загинув 8 червня 2015 р. о 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецької область) у результаті наїзду на протитанкову міну та вибуху військового автомобілю ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. Указом Президента України № 37/2016 від 04.02.2016 р. за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Cержант Герега О.В. нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Народився 22 березня 1992 року у с. Липовиця Рожнятівського району Івано-Франківської області. 2013 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Управління діями підрозділів інженерних військ». Командир інженерно-позиційного взводу інженерної роти 534-го окремого інженерно-саперного батальйону (м.Виноградів). 14 липня 2015 року Микола Михайлишин під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Болотяне Станично-Луганського району Луганської області отримав поранення не сумісні із життям. Загинув 14 липня 2015 року. 17 липня 2015 року похований у селі Липовці Рожнятівського району Івано-Франківської області. Указом Президента України № 282/2015 від 23.05.15 р. капітан Михайлишин М.Я. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народився 13 березня 1989 р. у м.Чернігів. 2010 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів військової розвідки та спеціального призначення». Командир групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (м.Кіровоград). Проживав у Кіровограді. З відзнакою закінчив школу в Чернігові, навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Одружений. Загинув 16 лютого 2015 року під час супроводження колони, яка близько 11:00 потрапила у засідку під Дебальцевим. Російські бойовики підбили БТР, Юрій врятував із палаючої машини двох побратимів, а сам загинув. У березні ідентифікований серед загиблих. 27 березня з воїном попрощалися у Кіровограді. Похований 28 березня на батьківщині матері героя у м.Бахмач на Чернігівщині. Указом Президента України № 311/2015 від 04.06.2015 р. капітан Бутусов Ю.Ю. нагороджений за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).